Сьогодні настав один з найсвітліших днів для всього православного світу – свято Світлої Пасхи Христової! 

В цей день хочеться побажати, щоб незламна віра давала сили, справжня любов наповнювала гармонією і добродушністю, а райдужна надія завжди осявала ваш життєвий шлях. 

Миру Вам і щастя. Христос Воскресе!

Пасха Христова - Великдень (2 травня, неділя)

Людська історія включає в себе незліченну масу найрізноманітніших подій, які так чи інакше впливали на її хід і напрямок її течії. Частина з цих подій з тієї чи іншої причини було зафіксовано нами і передається з покоління в покоління, періодично підштовхуючи нас до тих чи інших процесів переосмислення та переусвідомлення нашої історії, культури і нашого поточного життя. Зайве нагадувати про те, що в полі нашого зору потрапляють тільки ключові моменти цих подій, значення яких ми намагаємося оцінити кожен по-своєму. Значення події, яка сталася близько пари тисячоліть тому - Воскресіння Ісуса Христа, Єдинородного Сина Божого, досі залишається не зовсім усвідомленим серед багатьох з нас. Ми сміливо можемо стверджувати, що в нашої людської мові не вистачить ніяких слів, щоб до самого кінця пояснити цей Безцінний Дар. Не придумано ще людьми таких виразів і словосполучень, почувши які недосвідчена особа раптом би усвідомила масштаби і всю міць того таїнства, яке вчинив ... читати далі >>>

(джерело: сайт "Ділова мова")

Дохристиянська історія свята:

Після хрещення Русі — багато язичницьких традицій видозмінились, та були вплетені до найближчих християнських свят. Так сталось і з Великоднем, який святкується поряд із слов’янським важливим святом весняного рівнодення, яке влаштовується в честь остаточного пригоду весни та відродження природи. Багато традицій, які ми звикли вважати християнськими, існували на теренах України ще задовго до його прийняття. Паска – це “сонячний” калач, який випікали у жертву сонячним божествам. Його вигляд за більш ніж тисячоліття, дещо набув змін, але все ж сама основа більше нагадує саме калач, а не християнську “паску”. Писанки — які ми з дитинства звикли розмальовувати напередодні Великодня, також існували ще до хрещення русі. Найстаріша знайдена на території писанка, була намальована ще у ІХ столітті. І не дивно — адже у наших пращурів яйце завжди асоціювалось із сонцем та зародженням нового життя... читати далі >>>

(джерело: сайт "ВСВІТІ")

Православні християни відзначатимуть Воскресіння Христове в травні. Історія свята

Свято Великодня існувало уже при апостолах і спочатку було присвячене спогаду смерті Ісуса Христа, однак у різних церков не було єдиної встановленої дати події. Питання єдиного дня святкування Великодня для всіх християн розглядалося на Першому Вселенському соборі в Нікеї в 325 році. Було вирішено відзначати Великдень в неділю, що йде за повним місяцем першого весняного місяця, тобто того місяця, повний місяць якого або збігається з днем ​​весняного рівнодення або буває після цього дня. Олександрійський єпископ мав обчислювати цей день і заздалегідь повідомляти його в Рим, щоб забезпечити єдиний день святкування. Однак через якийсь час таке повідомлення припинилося - Схід і Рим почали святкувати Великдень кожен за своїми розрахунками, часто в різні дні. Відповідно до сучасної церковної традиції, дата Великодня визначається за місячно-сонячним календарем, і щороку свято випадає на різні дати... читати далі >>>

(джерело: сайт "КорреспонденТ")

За традицією, Великодню передує серйозна підготовка:

а) Великий семитижневий піст – очищення думок, душі і тіла: Піст починається відразу після Масляної. Сім тижнів віруючі не їдять продукти тваринного походження, у певні дні повністю відмовляються від їжі або вживають лише сиру їжу. Вважається, що, дотримуючись міри в їжі, людина вчиться утримуватися від інших спокус і гріхів. б) Великий або Чистий четвер – прибирання перед Великоднем: У цей день людина повинна повністю очистити себе і оселю: зробити прибирання у будинку, скупатися до сходу сонця у відкритій водоймі або прийняти контрастний душ. Тим, хто постує, дозволені хліб і червоне вино.Згідно великодньої традиції, у цей день потрібно ставити тісто для пасок і фарбувати яйця. Заборонено шуміти, співати, веселитися, гадати і скандалити... читати далі >>>

(джерело: сайт "ВСВІТІ")

Великодні прикмети та заборони

З-поміж великої кількості забобонів, що в них вірили українці, згадаємо найцікавіші, а особливо ті, що не мають жодного стосунку до релігії. Тут варто сказати, що серед нашої читацької аудиторії є представники різних релігійних конфесій, а також атеїсти, і саме тому, аби нікого не образити і нічого не нав’язувати, цей матеріал витримано в досить стриманому, далекому (наскільки це можливо) від релігії стилі. Тож, до забобонів. Досить цікавим було ставлення до поцілунків у великодній період: вважалося, що якщо поцілувалися у святкові дні на порозі – це до розлуки, під деревом – на радість, під каркання ворона – до сліз або сварки. Якщо дівчині наснилися поцілунки, то на неї чекатиме біда. Свербіння ж губ означало, що любовні поцілунки десь не за горами. Не оминули народні повір’я й Великодню ніч... читати далі >>>

(джерело: сайт "ЕТНОХАТА")

Цікаві факти про Великдень, яких ви, можливо, не знали

Христове Воскресіння, як історичний факт, сталося на перший по суботі день, тобто у неділю. Тому християни почали святкувати цей день – неділю. Для євреїв часів Ісуса число 8 (вісім) символізувало настання нових месіанських часів. Тому часто неділю у старохристиянських текстах називали і восьмим днем тижня, тобто месіанським. Великдень – Світлий празник Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа – є найстаршим і найбільшим християнським святом. На Великдень Христова Церква прославляє найголовніший історичний факт – Вокресіння Христове. Христове Воскресіння є фундаментом християнської віри, без Христового Воскресіння ані християнська проповідь немає жодного сенсу, ані християнська віра. Офіційна назва цього християнського свята є Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, а також Пасха та Неділя Воскресіння Господнього. Назва Пасха походить від старогебрейського «песах», що означає «перескочити», «перейти». Юдеї відзначали це свято, як день визволення Ізраїлю з єгипетського рабства. Християни надали цьому святу також подібного значення, святкуючи Визволення людства з неволі гріха, смерті й диявола... читати далі >>>

(джерело: сайт "Агенція Новин")

Па́ска — обрядовий здобний великодній хліб

Па́ска — обрядовий здобний великодній хліб, поширений в Україні, ареалах розселення українців та в деяких інших народів. Випікання пасок: Зазвичай випікають кілька пасок різних розмірів, інколи для кожного члена родини, і одну велику для всіх. Для випікання пасок є спеціальні форми — керамічні пасківники (зараз використовують і звичайні каструлі). Пасківники змащують смальцем або вершковим маслом, на третину наповнюють тістом і дають йому «підійти». Потім оздоблюють прикрасами з тіста. Садовлять паску і виймають її з печі з молитвою. Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до плити підходило якомога менше людей, не гупали двері й не брязкотів посуд. Раніше процес приготування паски займав цілу добу. Так, у середу ввечері готували опару для паски. Яйця завчасно вбивали в окремий посуд і залишали трохи постояти. Тоді жовтки червоніли і паска була жовтішою. Замішану опару ставили на ніч у тепле місце, а вночі прокидалися й дивилися, чи досить вона тепла, чи гарно росте. Зазвичай ставили на лежаки. «Якщо ті були надто гарячі, то підставляли брусочки, аби опара не підварилась. А вже вранці в Чистий четвер до опари додавали борошно і замішували тісто. Протягом всього року завжди залишали для пасок найкраще борошно. Замісивши, тісто лишали на 4-6 годин рости. Потім вже з готового тіста виробляли паски у циліндричних формах, знову лишали їх ще на 2-3 години доростати. У той же час розтоплювали піч і ставили пекти паску приблизно на 40-50 хвилин». Сьогодні випікання паски займає значно менше часу. Достатньо в середу звечора замісити дріжджове тісто і покласти його в тепло, аби на ранок, щойно прокинувшись, можна було одразу замішувати паски й ставити їх до печі. Паски печуть заздалегідь: у середу, четвер або суботу вранці. Як тільки господині посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, вони йдуть на город і садять розсаду — «щоб капуста була здорова, як паска». Паски в печі накривають хусточками, які потім зберігають і, як треба, вживають на підкурювання від бешихи. Якщо верх паски западе або вона виявиться порожня всередині, то це віщує нещастя — хтось, кажуть, помре в цьому році. Самі ж паски пеклися так: робили опару на молоці, до опари додавали борошна та яєць і місили тісто... читати далі >>>

(джерело: Вікіпедія)

Писанки (крашанки). Традиції розпису.

Писанка (крашанка) — це одна із форм українського народного розпису. Це символ сонця, весни, нового життя. Різниця між писанками та крашанками полягає в тому, що крашанки – це пофарбовані яйця кольоровими барвниками, а писанки – розписані писачком. Хоча в побуті ці два поняття прирівнюють. Писанки починали виготовляти під час Великоднього посту, а найбільше їх робили безпосередньо перед Пасхою у четвер та п’ятницю. Із освячених писанок розпочинається великодній сніданок чи обід. Також колись їх дарували один одному із побажаннями добра. У давнину писанкарством займались лише певні майстри. Сьогодні ж, це доступно усім, так як є багато майстер-класів та схем для розпису, і звісно можна використовувати й свою фантазію. Розфарбовують писанки чи крашанки у різні кольори, і кожен з них має своє значення: Червоний колір є найбільш вживаним та багатозначним. Він символізує радість життя, добро; червона писанка є важливими символом Пасхи, жертовності та небесного вогню; зелена писанка відображає пробудження природи; жовта — тепло, врожай; коричневий колір символізує життєдайну силу землі; чорний колір відображає усе невідоме та потаємне, а також буття після смерті; блакитний колір, звісно ж, відображає небо, чистоту... читати далі >>>

(джерело: сайт "ЯкеСвято")

Різновид писанок за оформленням

Писанка, крашанка, дряпанка — вчимося розрізняти Перш за все, вчимося не плутатися в термінології. Для великодніх яєць в українській мові існує безліч назв — писанки, шкрябанки, дряпанки, крашанки, і це ще не повний перелік. В чому різниця між ними, допоможе зрозуміти наш коротенький словничок. Крашанка — пофарбоване яйце. Основний колір крашанок — червоний та усі його відтінки. Але до традиційних також можна зарахувати і крашанки жовтого, блакитного, зеленого та коричневого відтінків. Писанка — традиційно український вид великодніх яєць, розмальованих вручну. Виготовляють писанки за допомогою спеціального інструменту — писачка — та розплавленого свічного воску. В писанкарстві існує безліч традицій, символічних орнаментів та загальноприйнятих кольорів.Дряпанка — вид крашанки, на якій візерунок видряпують тонким лезом чи голочкою уже після фарбування в один колір. За допомогою такої техніки можна створювати витончені ажурні орнаменти, однак робота над дряпанкою вимагає вправності, аби не пошкодити яйце в процесі — в такій художній практиці виправити помилки у візерунку буває дуже складно. Шкрябанка — дуже схожа на дряпанку, різниця тільки у площі малюнку. Якщо дряпанка складається переважно з тонких ліній, які утворюють візерунок, то у шкрябанці орнамент може займати значну площу — до половини першопочатково нанесеної на крашанку фарби може бути знято в процесі. Виготовлення шкрябанок у майстрів може займати до кількох днів... читати далі >>>

(джерело: сайт "Лиза")

Як святкують Великдень у різних країнах?

Великдень – велике свято для всіх Християн. І традиції його святкування складалися сторіччями. Але кожен народ схильний святкувати його по-своєму, тож як святкують Великдень у різних країнах? ФранціяУ Франції дзвони мовчать із Чистого четверга аж до Страсної суботи, щоб сумувати про смерть Ісуса. Тільки на свято Великодня, у неділю, дзвони дзвонять знову, як знак радості з приводу воскресіння Христа. Французи, коли чують дзвони у Великодню неділю, обнімаються і цілуються. Французи кажуть, що дзвін дзвонів відвідує Папу Римського. Вони готують шоколадні яйця і ховають їх від дітей. Діти підкидають яйця в повітря. Чиє пасхальне яйце першим впаде на землю, той програє. У деяких місцевостях Франції діти чекають карету, запряжену 4 білими кіньми, яка наповнена крашанками. Швейцарія. У Швейцарії кожна кантона має свою великодню традицію: на заході країни знаряддя тортур Христа і хустку з потом святої Вероніки несуть вулицями у Страсну п’ятницю “Les Pleureuses” (плакальниці). У містах знову звучать молитви і пісні. У Валлісі, навпаки, в селах роздають хліб, сир і вино. Раніше в Страсну п’ятницю можна було тільки босоніж виходити на вулицю... читати далі >>>

(джерело: сайт "Моя планета")